Управління поверхнею атаки

Share Now
asm_resilientx

Що таке управління поверхнею атаки?

Управління поверхнею атаки (Attack Surface Management, ASM) є важливою дисципліною кібербезпеки, яка зосереджується на безперервному виявленні та керуванні вразливостями в цифровому середовищі організації. На відміну від традиційних заходів безпеки, ASM діє з точки зору хакера, виявляючи та зменшуючи ризики, що дозволяє запобігати потенційним кіберзагрозам.

Цей підхід особливо релевантний у контексті управління зовнішньою поверхнею атаки (External Attack Surface Management, EASM), що концентрується на зовнішніх або доступних в Інтернеті ІТ-активах. У міру розвитку кіберзагроз роль ASM у захисті цифрових ресурсів стає все більш важливою. 

У цьому блозі розглянуто нюанси управління поверхнею атаки, його ключові компоненти, важливість підходу з точки зору хакера та ефективні стратегії ASM-кібербезпеки.

Чому ASM важливе для бізнесу?

Значущість управління поверхнею атаки в кібербезпеці не можна недооцінювати. В епоху, коли цифрові загрози стають все більш складними, ASM є критично важливим щитом від безлічі кіберризиків.

Йдеться не лише про виявлення вразливостей. Управління поверхнею атаки спрямоване на проактивне керування та пом’якшення цих ризиків, запобігаючи можливим кіберінцидентам. Це має вирішальне значення в середовищі, де кіберзагрози не статичні, а постійно розвиваються, часто випереджаючи традиційні заходи безпеки.

Завдяки постійному моніторингу та адаптації до мінливого ландшафту, ASM допомагає організаціям завжди бути на крок попереду загроз.

Компоненти поверхні атаки

Можна уявити поверхню атаки організації як велику мережу, що охоплює всі цифрові інструменти та сервіси, які вона використовує. Це включає все: від вебсайту компанії та комп’ютерних серверів до хмарних сервісів і додатків. Вона як цифрова карта, в якій кіберзлочинці шукають слабкі місця, які можна використати.

Поверхня атаки містить:

Відомі активи: це компоненти мережі організації, про які вона знає та за якими стежить, як-от офіційний вебсайт і комп’ютери компанії.

Невідомі активи: це приховані або забуті частини мережі організації, як-от старий вебсайт для якогось проєкту чи програмне забезпечення, яке команда почала використовувати, не повідомивши про це ІТ-відділ.

Оманливі активи: це пастки, розставлені зловмисними хакерами, як-от схожий на справжній, проте підроблений вебсайт компанії, або зловмисне програмне забезпечення, яке вдає, що воно нешкідливе.

Крім того, постачальники та компанії, з якими працює організація, також є частиною її мережі. Вони можуть створити в ній слабкі місця, що зіграє на руку кіберзлочинцям. Отже, завдання не лише в тому, щоб підтримувати безпеку своєї частини мережі. Також потрібно переконатися, що всі, з ким пов’язана організація, роблять те саме.

Як працює управління поверхнею атаки?

Порівняно з керуванням вразливостями, управління поверхнею атаки зосереджується на всьому діапазоні потенційних вразливостей у цифрових активах компанії, включаючи невідомі та некеровані ресурси. 
ASM функціонує як система безпеки для цифрового простору організації, що завжди активна і постійно адаптується для захисту від кіберзагроз.
 
Принцип її роботи такий:
  • Виявлення активів. Воно полягає в постійному скануванні та ідентифікації всіх підключених до Інтернету цифрових інструментів і сервісів, які використовує організація. Це включає як відомі активи, так і потенційно невідомі для компанії. В цей процес також входить пошук активів постачальників або третіх сторін (наприклад, хмарні сервіси чи додатки, якими організація не володіє, проте використовує), дочірніх активів (цифрові інструменти компаній, з якими об’єдналося або придбало підприємство), а також шкідливих та оманливих активів, створених зловмисними хакерами для компрометації організації.
  • Класифікація, аналіз і пріоритезація. Після виявлення цифрових активів відбувається їх сортування та оцінка. Кожен з них перевіряється на наявність слабких місць (як-от застаріле ПЗ чи помилки в коді) і оцінюється вірогідність його експлуатації зловмисниками. Це допомагає зрозуміти типи наявних вразливостей і потенційні методи їх використання. Більш ризиковані активи отримують вищий пріоритет у черзі на усунення.
  • Виправлення. Це включає дії для усунення вразливостей. Наприклад, оновлення програмного забезпечення, позбавлення від старих непотрібних програм та посилення заходів безпеки. Ідея полягає в тому, щоб спочатку виправити найкритичніші недоліки.
  • Моніторинг. ASM безперервно сканує та аналізує активи організації, шукаючи вразливості, загрози та зміни в цифровому ландшафті, а також повідомляючи команду безпеки, якщо щось потребує негайної уваги.

Управління поверхнею атаки з точки зору хакера

Хакерський підхід до управління поверхнею атаки: хакери активно шукають найменш очікувані та найбільш вразливі шляхи для атаки.

Вразливості ланцюга постачання: інцидент із SolarWinds є яскравим прикладом, в якому зловмисники проникли в системи через ланцюг постачання, використовуючи шлях, який часто вважається безпечним.

Ризики застарілого ПЗ: вразливості старих серверів Microsoft Exchange демонструють, як застаріле програмне забезпечення може стати шлюзом для атак з віддаленим виконанням коду.

Стратегії атак програм-вимагачів: злом Colonial Pipeline ілюструє тактику, коли зловмисники націлюються на віддалені служби (remote services) для отримання неавторизованого доступу.

Поширена стратегія злочинців: експлуатація шляхів, які зазвичай не помічаються або недооцінюються командами безпеки.

Різниця поглядів: команди безпеки часто оцінюють поверхню атаки з внутрішньої точки зору. Натомість зловмисники досліджують її ззовні, проводячи ретельний аналіз, щоб знайти прогалини, які можна експлуатувати.

Непомічені вразливості: злочинці часто виявляють вразливості, на які організація не звертає увагу при внутрішній оцінці.

Мислити як зловмисник: щоб покращити управління поверхнею атаки, важливо враховувати цю зовнішню точку зору, постійно скануючи та усуваючи прогалини в безпеці, так само як це робили б злочинці.

Чотири основні типи кібератак

  1. Зловмисне ПЗ: поширення шкідливого програмного забезпечення, як-от вірусів, хробаків і троянів, призначених для пошкодження або порушення роботи систем.
  2. Фішинг: застосування оманливих електронних листів або повідомлень у спробі змусити користувачів розкрити свою чутливу інформацію.
  3. Man-in-the-Middle атаки: перехоплення або навіть зміна комунікації між двома сторонами без їх відома.
  4. Атаки на відмову в обслуговуванні (DoS) і розподілену відмову в обслуговуванні (DDoS): перевантаження ресурсів системи, що робить її недоступною для призначених користувачів.

Зменшення поверхні атаки недостатньо

Простого зменшення поверхні атаки замало для значного посилення безпеки. Хоч і такі заходи, як мінімізація заплутаності коду, обмеження точок доступу для користувачів і зменшення кількості додатків, що виходять в Інтернет, є корисними, проте самі по собі вони не гарантують захист.

Реальність така, що в активах все одно можуть залишатися вразливості навіть зі зменшеною поверхнею атаки. Зловмисники можуть знайти та експлуатувати ці слабкі місця, наприклад, заразивши організацію шкідливим ПЗ або програмою-вимагачем.
Тому потрібно не лише мінімізувати потенційні точки входу, а і проводити постійний моніторинг та аналіз поверхні атаки. Завдяки цьому організації можуть завчасно виявляти та усувати вразливості, випереджаючи можливі загрози.

Управління зовнішньою поверхнею атаки

Управління зовнішньою поверхнею атаки (External Attack Surface Management, EASM) полягає в ідентифікації та моніторингу бізнес-активів, які публічно доступні в Інтернеті.

Цей процес включає відстеження вразливостей, неправильних конфігурацій у загальнодоступних хмарах, відкритих облікових даних та інших зовнішніх ризиків. Його мета полягає в досягненні чіткого розуміння стану хмарної безпеки організації.
Неправильні налаштування в хмарних середовищах є значущою частиною ландшафту вразливостей. Коректна конфігурація має важливе значення для убезпечення від широкого спектра загроз, як з боку зловмисників, так і через людські помилки.

EASM відіграє вирішальну роль у захисті від експлуатації зовнішніх активів, вразливості яких можуть призвести до компрометації внутрішніх ресурсів.

Можливості EASM-рішень
  • Ефективне виявлення зовнішніх активів організації.
  • Використання каналів загроз для їх проактивного пошуку, що важливо для розуміння та вжиття заходів щодо потенційних проблем безпеки.
  • Ключові аспекти проактивного пошуку загроз включають збір даних, документування, командну співпрацю та поєднання людських і технологічних зусиль.
Використання розвідки зовнішніх загроз

EASM застосовує розвідку зовнішніх загроз для виявлення та визначення пріоритетності ризиків по всій поверхні атаки, від локальних мереж до дарквебу.

Цей підхід передбачає безперервний моніторинг активів компанії, що публічно доступні в Інтернеті. Він також включає запобіжні дії, які виходять за межі периметра мережі організації, щоб ефективно реагувати на інциденти на динамічних поверхнях атак.

Висновок

Підсумовуючи, неможливо переоцінити важливість управління поверхнею атаки. Зі зростанням складності кіберзагроз організаціям необхідно проактивно керувати своїми цифровими активами та захищати їх від потенційних інцидентів.

Розуміючи та впроваджуючи різні компоненти ASM, як-от безперервний моніторинг, виявлення активів і ефективні стратегії управління ризиками, підприємства можуть значно посилити свою кібербезпеку.

У цьому може допомогти спеціалізоване ASM-рішення, як-от ResilientX, що поєднує в собі можливості управління поверхнею атаки з активною і пасивною безпекою, допомагаючи ефективно зменшувати зовнішні ризики.